Поверхнева седація – це стан напівсну, дрімоти, або повної релаксації яке досягається внутрішньовенним введенням заспокійливих ненаркотичних препаратів, дозу яких розраховує індивідуально кожному лікар-анестезіолог. На відміну від НАРКОЗУ ,при якому повністю вимикається свідомість, рефлекси та дихальні функції, при седації пацієнт знаходиться в стані повної розслабленості, при свідомості, в нього притупляється сприйняття зовнішніх подразників(звук,світло і т д),спілкується з персоналом(наприклад виконує вказівки закрити-відкрити рот), зберігається нормальне дихання, працюють всі захисні рефлекси(кашльовий,ковтальний), але при цьому мало що пам'ятає після проведених процедур. 

Коли можна проводити седацію

• складне видалення зубів ;
• установка одночасно одного, або декількох імплантатів ;
• протезування ;
• кісткова пластика і синус- ліфтинг ;
• якщо у пацієнта підвищений блювотний рефлекс.
• неконтрольований страх перед стоматологічними маніпуляціями ;
• негативний досвід при стоматологічному лікуванні в минулому;
• хірургічні маніпуляції ;
• велике за об'ємом лікування ;
• загальні патології нервової та серцево-судинної системи;
• дитячий вік пацієнта ;
• бажання пацієнта.
• Якщо Ви не хочете пам'ятати про те, що відбуватиметься під час процедури лікування зубів, якщо Ви віддаєте перевагу під час лікування у стоматолога залишатися поза всім, що відбувається.

Коли не можна проводити седацію

• вагітність,
• алкогольне\наркотичне сп'яніння,
• пригнічення свідомості ,
• алергія на препарати,які вводяться

Після седації пацієнт швидко приходить до тями , добре себе почуває, майже зовсім не має спогадів про про лікування і може спокійно йти додому .