Седація

Поверхнева седація – це стан напівсну, дрімоти, або повної релаксації яке досягається внутрішньовенним введенням заспокійливих ненаркотичних препаратів, дозу яких розраховує індивідуально кожному лікар-анестезіолог. На відміну від НАРКОЗУ ,при якому повністю вимикається свідомість, рефлекси та дихальні функції, при седації пацієнт знаходиться в стані повної розслабленості, при свідомості, в нього притупляється сприйняття зовнішніх подразників(звук,світло і т д),спілкується з персоналом(наприклад виконує вказівки закрити-відкрити рот), зберігається нормальне дихання, працюють всі захисні рефлекси(кашльовий,ковтальний), але при цьому мало що пам'ятає після проведених процедур. 

Коли можна проводити седацію

  • складне видалення зубів ;
  • установка одночасно одного, або декількох імплантатів ;
  • протезування ;
  • кісткова пластика і синус- ліфтинг ;
  • якщо у пацієнта підвищений блювотний рефлекс.
  • неконтрольований страх перед стоматологічними маніпуляціями ;
  • негативний досвід при стоматологічному лікуванні в минулому;
  • хірургічні маніпуляції ;
  • велике за об'ємом лікування ;
  • загальні патології нервової та серцево-судинної системи;
  • дитячий вік пацієнта ;
  • бажання пацієнта.
  • Якщо Ви не хочете пам'ятати про те, що відбуватиметься під час процедури лікування зубів, якщо Ви віддаєте перевагу під час лікування у стоматолога залишатися поза всім, що відбувається.

Коли не можна проводити седацію

  • вагітність,
  • алкогольне\наркотичне сп'яніння,
  • пригнічення свідомості ,
  • алергія на препарати,які вводяться

Після седації пацієнт швидко приходить до тями , добре себе почуває, майже зовсім не має спогадів про про лікування і може спокійно йти додому .