
Поверхнева седація – це стан напівсну, дрімоти, або повної релаксації яке досягається внутрішньовенним введенням заспокійливих ненаркотичних препаратів, дозу яких розраховує індивідуально кожному лікар-анестезіолог. На відміну від НАРКОЗУ ,при якому повністю вимикається свідомість, рефлекси та дихальні функції, при седації пацієнт знаходиться в стані повної розслабленості, при свідомості, в нього притупляється сприйняття зовнішніх подразників(звук,світло і т д),спілкується з персоналом(наприклад виконує вказівки закрити-відкрити рот), зберігається нормальне дихання, працюють всі захисні рефлекси(кашльовий,ковтальний), але при цьому мало що пам'ятає після проведених процедур.
Коли можна проводити седацію
- складне видалення зубів ;
- установка одночасно одного, або декількох імплантатів ;
- протезування ;
- кісткова пластика і синус- ліфтинг ;
- якщо у пацієнта підвищений блювотний рефлекс.
- неконтрольований страх перед стоматологічними маніпуляціями ;
- негативний досвід при стоматологічному лікуванні в минулому;
- хірургічні маніпуляції ;
- велике за об'ємом лікування ;
- загальні патології нервової та серцево-судинної системи;
- дитячий вік пацієнта ;
- бажання пацієнта.
- Якщо Ви не хочете пам'ятати про те, що відбуватиметься під час процедури лікування зубів, якщо Ви віддаєте перевагу під час лікування у стоматолога залишатися поза всім, що відбувається.
Коли не можна проводити седацію
- вагітність,
- алкогольне\наркотичне сп'яніння,
- пригнічення свідомості ,
- алергія на препарати,які вводяться
Після седації пацієнт швидко приходить до тями , добре себе почуває, майже зовсім не має спогадів про про лікування і може спокійно йти додому .